Орфографічний словник української мови

подубіти

подубі́ти

дієслово доконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. подубіти — -іємо, -ієте і подубнути, -немо, -нете; мин. ч. подубіли, подубли і рідко подубнули; док. 1》 Задубіти (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох). 2》 розм., рідко. Умерти від холоду (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. подубіти — ПОДУБІ́ТИ, і́ємо, і́єте і ПОДУ́БНУТИ, немо, нете; мин. ч. подубі́ли, поду́бли і рідко поду́бнули; док., розм. 1. Сильно змерзнувши, втратити чутливість, рухливість тощо (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох).  Словник української мови у 20 томах
  3. подубіти — ПОДУБІ́ТИ, і́ємо, і́єте і ПОДУ́БНУТИ, немо, нете; мин. ч. подубі́ли, поду́бли і рідко поду́бнули; док. 1. Задубіти (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Тепер у хаті холоднеча така, що аж руки подубіли (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  4. подубіти — Подубіти, -біємо, -єте гл. 1) Окоченѣть. Руки подубіли. 2) Замерзнуть, умереть, замерзнувъ. Діти ж голі... подубіли на морозі. Мнж. 112.  Словник української мови Грінченка