Значення в інших словниках
-
подільник —
-а, ч., спец. Прилад, пристрій для поділу чого-небудь. Подільник напруги — електротехнічний пристрій для поділу напруги постійного або змінного струму на частини. Подільник частоти — електронний пристрій, який зменшує у цілу кількість разів частоту періодичних коливань, що подаються.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
подільник —
ПОДІ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Прилад, пристрій для поділу чого-небудь. Подільник [різального апарата комбайна] відокремлює зрізувані стебла від стебел, які залишаються незрізаними (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
подільник —
ПОДІ́ЛЬНИК, а, ч., спец. Прилад, пристрій для поділу чого-небудь. Подільник [різального апарата комбайна] відокремлює зрізувані стебла від стебел, які залишаються незрізаними (Зерн. комбайни, 1957, 49).
Словник української мови в 11 томах