Значення в інших словниках
-
пожалити —
I пожал`ити-жалю, -жалиш, док., перех. 1》 Док. до жалити. 2》 Жалити якийсь час. II пож`алити-лю, -лиш, док., перех., діал. Пожаліти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пожалити —
ПОЖАЛИ́ТИ, жалю́, жа́лиш, док., кого, що. 1. Док. до жали́ти. Якби на кропиву не мороз, вона б усіх людей пожалила (прислів'я); Прийшла [Параска] до їх близенько та й упала в гущавину, аж вуха пожалила собі кропивою (І.
Словник української мови у 20 томах
-
пожалити —
ПОЖАЛІ́ТИ кого, рідко чого (відчути жалість, співчуття до когось; не завдати шкоди, кривди комусь), ПОЖА́ЛУВАТИ, ЗГЛЯ́НУТИСЯ (ІЗГЛЯ́НУТИСЯ) (ЗОГЛЯ́НУТИСЯ) на кого, над ким і без додатка, ЗЖА́ЛИТИСЯ над ким, ПОЖАЛКУВА́ТИ, ПОШКОДУВА́ТИ...
Словник синонімів української мови
-
пожалити —
ПОЖА́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., діал. Пожаліти. Пожаль мене, милий боже, що я молоденька (Чуб., V, 1874, 831). ПОЖАЛИ́ТИ, жалю́, жа́лиш, док., перех. 1. Док. до жали́ти. Якби на кропиву не мороз, вона б усіх людей пожалила (Укр.. присл..
Словник української мови в 11 томах
-
пожалити —
Пожалити, -лю, -ли́ш гл. Пожалить, изжалить. Як би на кропиву не мороз, вона б всіх людей пожалила. Ном. № 3825. --------------- Пожалити, -лю, -лиш гл. Пожалѣть. Пожаль мене, милий Боже, що я молоденька. Чуб. V. 831.
Словник української мови Грінченка