пожежник —
пожежник і пожежний У словнику української мови читаємо: пожежник – працівник пожежної команди; пожежний – призначений для гасіння пожежі (пожежні бочки, пожежна вежа). А той, хто постраждав від пожежі, – погорілець. Відповідно слід і вживати ці слова.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
пожежник —
ПОЖЕЖНИК – ПОЖЕЖНИЙ Пожежник, -а, ім. Працівник пожежної охорони. На кораблях уже рвалися снаряди, вибухали торпеди, і до них не могли приступити пожежники (В.Кучер). Пожежний. Прикм. від пожежа. Вж. зі сл.
Літературне слововживання
пожежник —
-а, ч. Працівник пожежної команди; вогнеборець, пожарник, пожарний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пожежник —
ПОЖЕ́ЖНИК, а, ч. Працівник пожежної команди; пожарник. Коло палаючого будинку пожежники (Ю. Яновський).
Словник української мови у 20 томах
пожежник —
ПОЖЕ́ЖНИК (член пожежної команди), ПОЖЕ́ЖНИЙ у знач. ім., ПОЖА́РНИК рідше, ПОЖА́РНИЙ рідше. На кораблях уже рвалися снаряди, вибухали торпеди, і до них не могли приступити пожежники (В. Кучер); — Вся Асканія прокинулась від того гуркоту.
Словник синонімів української мови
пожежник —
ПОЖЕ́ЖНИК, а, ч. Працівник пожежної команди; пожарник, пожарний. Коло палаючого будинку пожежники (Ю. Янов., V, 1959, 169).
Словник української мови в 11 томах