пожежник
ПОЖЕ́ЖНИК, а, ч. Працівник пожежної команди; пожарник, пожарний.
Коло палаючого будинку пожежники (Ю. Янов., V, 1959, 169).
Словник української мови (СУМ-11)ПОЖЕ́ЖНИК, а, ч. Працівник пожежної команди; пожарник, пожарний.
Коло палаючого будинку пожежники (Ю. Янов., V, 1959, 169).
Словник української мови (СУМ-11)