Значення в інших словниках
-
пожиття —
-я, с., діал. 1》 Спільне життя; співжиття. 2》 Прожиття, прожиток.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пожиття —
ПОЖИТТЯ́, я́, с., діал. 1. Спільне життя; співжиття. [Панса:] А знаєш, мама за ціле наше пожиття подружнє мене вразила раз лиш – тим, що вмерла... (Леся Українка). 2. Прожиття, прожиток.
Словник української мови у 20 томах
-
пожиття —
СПІВЖИТТЯ́ (одночасне або спільне життя кого-, чого-небудь), СПІВІСНУВА́ННЯ, ПОЖИТТЯ́, СИМБІО́З. Досягнення людського розуму повинні належати всьому людству — це закон нашого планетарного співжиття (П. Загребельний); Мирне співіснування держав з різним соціальним ладом.
Словник синонімів української мови
-
пожиття —
Пожиття́, -ття́, -ттю́, -ття́м
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
пожиття —
ПОЖИТТЯ́, я́, с., діал. 1. Спільне життя; співжиття. [Панса:] А знаєш, мама за ціле наше пожиття подружнє мене вразила раз лиш — тим, що вмерла… (Л. Укр., II, 1951, 458). 2. Прожиття, прожиток.
Словник української мови в 11 томах
-
пожиття —
Пожиття, -тя́ с. Прожитье, прожитокъ. Ставало на пожиття його. Мир. ХРВ. 359. Пиття — пожиття. Ном. № 11668.
Словник української мови Грінченка