позавчора —
присл. У день, який передує вчорашньому; напередодні вчорашнього дня, два дні тому. || У недалекому минулому, не дуже давно, донедавна.
Великий тлумачний словник сучасної мови
позавчора —
ПОЗАВЧО́РА, присл. У день, який передує вчорашньому; напередодні вчорашнього дня, два дні тому. Рушили [заробітчани], і марево знову задрижало попереду, як учора, як позавчора (О. Гончар); // У недалекому минулому, не дуже давно, донедавна.
Словник української мови у 20 томах
позавчора —
Позавчо́ра, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
позавчора —
ПОЗАВЧО́РА, присл. У день, який передує вчорашньому; напередодні вчорашнього дня, два дні тому. Рушили [заробітчани], і марево знову задрижало попереду, як учора, як позавчора (Гончар, Таврія, 1952, 31); // У недалекому минулому, не дуже давно, донедавна.
Словник української мови в 11 томах
позавчора —
Позавчора нар. Третьяго дня. Ні! лучче я зав'яжуся хусткою попросту, як позавчора. Левиц. І. 196.
Словник української мови Грінченка