Великий тлумачний словник сучасної мови

позавчора

позавчо́ра

присл.

У день, який передує вчорашньому; напередодні вчорашнього дня, два дні тому.

|| У недалекому минулому, не дуже давно, донедавна.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. позавчора — позавчо́ра прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. позавчора — ПОЗАВЧО́РА, присл. У день, який передує вчорашньому; напередодні вчорашнього дня, два дні тому. Рушили [заробітчани], і марево знову задрижало попереду, як учора, як позавчора (О. Гончар); // У недалекому минулому, не дуже давно, донедавна.  Словник української мови у 20 томах
  3. позавчора — Позавчо́ра, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. позавчора — ПОЗАВЧО́РА, присл. У день, який передує вчорашньому; напередодні вчорашнього дня, два дні тому. Рушили [заробітчани], і марево знову задрижало попереду, як учора, як позавчора (Гончар, Таврія, 1952, 31); // У недалекому минулому, не дуже давно, донедавна.  Словник української мови в 11 томах
  5. позавчора — Позавчора нар. Третьяго дня. Ні! лучче я зав'яжуся хусткою попросту, як позавчора. Левиц. І. 196.  Словник української мови Грінченка