позавічно —
діал. Присл. до позавічний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
позавічно —
ПОЗАВІ́ЧНО, діал. Присл. до позаві́чний. Я не була при тому, як се діялось. Це становий записав позавічно (Сл. Б. Грінченка); – А оце позавічно здав на техніка (О. Ковінька).
Словник української мови у 20 томах
позавічно —
ПОЗАВІ́ЧНО, діал. Присл. до позаві́чний. Я не була при тому, як се діялось. Це становий записав позавічно (Сл. Гр.); — А оце позавічно здав на техніка (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 35).
Словник української мови в 11 томах
позавічно —
Позавічно нар. Заглазно, заочно. Я не була при тому, як се діялось. Це становий записав позавічно.
Словник української мови Грінченка