позавічно

позаві́чно

діал.

Присл. до позавічний.

Значення в інших словниках

1. позавічно — позаві́чно прислівник заочно незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. позавічно — ПОЗАВІ́ЧНО, діал. Присл. до позаві́чний. Я не була при тому, як се діялось. Це становий записав позавічно (Сл. Б. Грінченка); – А оце позавічно здав на техніка (О. Ковінька).  Словник української мови у 20 томах
3. позавічно — ПОЗАВІ́ЧНО, діал. Присл. до позаві́чний. Я не була при тому, як се діялось. Це становий записав позавічно (Сл. Гр.); — А оце позавічно здав на техніка (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 35).  Словник української мови в 11 томах
4. позавічно — Позавічно нар. Заглазно, заочно. Я не була при тому, як се діялось. Це становий записав позавічно.  Словник української мови Грінченка