позамітаний — Орфографічний словник української мови

позамітаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позамітати. || позамітано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
позамітаний — ПОЗАМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позаміта́ти. В ярузі, над позамітаними снігом хатами, піднімаються сиві стовпи диму (І. Вирган); // позамі́тано, пред. На обійстю було чисто й позамітано, як на току (Н. Кобринська); У кімнаті було чисто позамітано (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
позамітаний — ПОЗАМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позаміта́ти. В ярузі, над позамітаними снігом хатами, піднімаються сиві стовпи диму (Вирган, В розп. літа, 1959, 293); // позамі́тано, безос. присудк. сл. На обійстю було чисто й позамітано, як на току (Кобр. Словник української мови в 11 томах