позамітаний

ПОЗАМІ́ТАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до позаміта́ти.

В ярузі, над позамітаними снігом хатами, піднімаються сиві стовпи диму (І. Вирган);

// позамі́тано, пред.

На обійстю було чисто й позамітано, як на току (Н. Кобринська);

У кімнаті було чисто позамітано (С. Ковалів).

Значення в інших словниках

1. позамітаний — позамі́таний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. позамітаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позамітати. || позамітано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позамітаний — ПОЗАМІ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позаміта́ти. В ярузі, над позамітаними снігом хатами, піднімаються сиві стовпи диму (Вирган, В розп. літа, 1959, 293); // позамі́тано, безос. присудк. сл. На обійстю було чисто й позамітано, як на току (Кобр.  Словник української мови в 11 томах