Орфографічний словник української мови

позаочі

поза́очі

прислівник

незмінювана словникова одиниця

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. позаочі — пр., заочі, заочно, за спиною <�спинами>, у відсутності, не в очі.  Словник синонімів Караванського
  2. позаочі — присл. За відсутності особи, якої що-небудь стосується; заочі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. позаочі — ПОЗА́ОЧІ, присл. За відсутності особи, якої що-небудь стосується; заочі. – Не сумніваюся, що знайдуться такі, що в очі мені підлещуються, а позаочі будуть кидати на мене болотом (І. Франко); В батальйоні позаочі Кармазина частіше величали просто Іваном Антоновичем (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
  4. позаочі — Поза́очі, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. позаочі — ПОЗА́ОЧІ, присл. За відсутності особи, якої що-небудь стосується; заочі. — Не сумніваюся, що знайдуться такі, що в очі мені підлещуються, а позаочі будуть кидати на мене болотом (Фр., VI, 1951, 382); В батальйоні позаочі Кармазина частіше величали просто Іваном Антоновичем (Гончар, III, 1959, 198).  Словник української мови в 11 томах