позаочі

ПОЗА́ОЧІ, присл. За відсутності особи, якої що-небудь стосується; заочі.

— Не сумніваюся, що знайдуться такі, що в очі мені підлещуються, а позаочі будуть кидати на мене болотом (Фр., VI, 1951, 382);

В батальйоні позаочі Кармазина частіше величали просто Іваном Антоновичем (Гончар, III, 1959, 198).

Значення в інших словниках

1. позаочі — поза́очі прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. позаочі — пр., заочі, заочно, за спиною <�спинами>, у відсутності, не в очі.  Словник синонімів Караванського
3. позаочі — присл. За відсутності особи, якої що-небудь стосується; заочі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. позаочі — ПОЗА́ОЧІ, присл. За відсутності особи, якої що-небудь стосується; заочі. – Не сумніваюся, що знайдуться такі, що в очі мені підлещуються, а позаочі будуть кидати на мене болотом (І. Франко); В батальйоні позаочі Кармазина частіше величали просто Іваном Антоновичем (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах
5. позаочі — Поза́очі, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)