Орфографічний словник української мови

познайомити

познайо́мити

дієслово доконаного виду

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. познайомити — док., зазнайомити|ся|, о-, заприязнити|ся|, г. запізнати|ся|.  Словник синонімів Караванського
  2. познайомити — -млю, -миш; мн. познайомлять; перех. Док. до знайомити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. познайомити — ПОЗНАЙО́МИТИ і розм., рідко ПОЗНАКО́МИТИ, млю, миш, мн. познайо́млять і познако́млять; кого. Док. до знайо́мити і знако́мити. Товаришка познайомила мене, і нас запросили до гурту (Леся Українка); – Оце й є мої друзі, – підвівшись...  Словник української мови у 20 томах
  4. познайомити — ЗНАЙО́МИТИ кого з ким (робити когось знайомим іншій особі), ЗАЗНАЙО́МЛЮВАТИ розм., ЗНАКО́МИТИ рідко; ПРЕДСТАВЛЯ́ТИ кого кому, РЕКОМЕНДУВА́ТИ кого кому, ВІДРЕКОМЕНДО́ВУВАТИ, РЕПРЕЗЕНТУВА́ТИ книжн. (перев. даючи характеристику). — Док.  Словник синонімів української мови
  5. познайомити — ПОЗНАЙО́МИТИ і розм., рідко ПОЗНАКО́МИТИ, млю, миш, мн. познайо́млять і познако́млять; перех. Док. до знайо́мити і знако́мити. Товаришка познайомила мене, і нас запросили до гурту (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  6. познайомити — Познайомити, -млю, -миш гл. Познакомить.  Словник української мови Грінченка