познайомити

ПОЗНАЙО́МИТИ і розм., рідко ПОЗНАКО́МИТИ, млю, миш, мн. познайо́млять і познако́млять; перех. Док. до знайо́мити і знако́мити.

Товаришка познайомила мене, і нас запросили до гурту (Л. Укр., III, 1952, 574);

— Оце й є мої друзі, — підвівшись, промовив пан Юзеф і познайомив нас з офіцером (Досв., Вибр., 1959, 93);

[Пані Люба (жартом):] Дозвольте познакомити з гарнізоном цієї кріпості (Вас., III, 1960, 197);

Тепер.. познайомлю Вас, шановний добродію, і з самою системою, або планом роботи (Мирний, V, 1955, 360);

А хто познайомив російський народ з творами Франка, Стефаника, Мартовича, Кобилянської? Передова російська громадськість! (Вишня, День.., 1950, 151).

Значення в інших словниках

1. познайомити — познайо́мити дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. познайомити — док., зазнайомити|ся|, о-, заприязнити|ся|, г. запізнати|ся|.  Словник синонімів Караванського
3. познайомити — -млю, -миш; мн. познайомлять; перех. Док. до знайомити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. познайомити — ПОЗНАЙО́МИТИ і розм., рідко ПОЗНАКО́МИТИ, млю, миш, мн. познайо́млять і познако́млять; кого. Док. до знайо́мити і знако́мити. Товаришка познайомила мене, і нас запросили до гурту (Леся Українка); – Оце й є мої друзі, – підвівшись...  Словник української мови у 20 томах
5. познайомити — ЗНАЙО́МИТИ кого з ким (робити когось знайомим іншій особі), ЗАЗНАЙО́МЛЮВАТИ розм., ЗНАКО́МИТИ рідко; ПРЕДСТАВЛЯ́ТИ кого кому, РЕКОМЕНДУВА́ТИ кого кому, ВІДРЕКОМЕНДО́ВУВАТИ, РЕПРЕЗЕНТУВА́ТИ книжн. (перев. даючи характеристику). — Док.  Словник синонімів української мови
6. познайомити — Познайомити, -млю, -миш гл. Познакомить.  Словник української мови Грінченка