Словник синонімів української мови

познайомити

ЗНАЙО́МИТИ кого з ким (робити когось знайомим іншій особі), ЗАЗНАЙО́МЛЮВАТИ розм., ЗНАКО́МИТИ рідко; ПРЕДСТАВЛЯ́ТИ кого кому, РЕКОМЕНДУВА́ТИ кого кому, ВІДРЕКОМЕНДО́ВУВАТИ, РЕПРЕЗЕНТУВА́ТИ книжн. (перев. даючи характеристику). — Док.: познайо́мити, зазнайо́мити, познако́мити, предста́вити, рекомендува́ти, відрекомендува́ти, порекомендува́ти, репрезентува́ти. Після коротких промов король почав знайомити молоду королеву з магнатами та чужоземськими посланцями (І. Нечуй-Левицький); Козак нерухомо став, чекав, що його зазнайомить господар з своєю донькою (І. Ле); — Я вас не представляю одне одному, — озвався по паузі Федір Іванович, — бо ви вже знайомі (А. Головко); (Костомаров:) Та от, до речі, вам рекомендую: Данило Мордовець, що заступивсь прилюдно за солдата (П. Тичина).

ОЗНАЙО́МЛЮВАТИ (ОБЗНАЙО́МЛЮВАТИ рідше) (подавати відомості про що-небудь), ЗНАЙО́МИТИ, ІНФОРМУВА́ТИ, ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) у що; ПОСВЯЩА́ТИ (у що — перев. про таємне). — Док.: ознайо́мити (обзнайомити), познайо́мити, поінформува́ти, проінформува́ти, ввести́ (увести́), посвяти́ти. — Просять мене докладно й всебічно ознайомити вас із системою мого господарювання (Ю. Смолич); Вони хотять (хочуть) познайомити російського читача з українською літературою (М. Коцюбинський); Андрій постійно слав листи, інформував про всі події (М. Ю. Тарновський); Старий коваль вводив Рубіна в таємниці свого ремесла (І. Сенченко); Підійшов хлопчина років тринадцяти, якого учитель посвящав у тайни біології (Ю. Яновський). — Пор. 1. повідомля́ти.

Словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. познайомити — познайо́мити дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. познайомити — док., зазнайомити|ся|, о-, заприязнити|ся|, г. запізнати|ся|.  Словник синонімів Караванського
  3. познайомити — -млю, -миш; мн. познайомлять; перех. Док. до знайомити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. познайомити — ПОЗНАЙО́МИТИ і розм., рідко ПОЗНАКО́МИТИ, млю, миш, мн. познайо́млять і познако́млять; кого. Док. до знайо́мити і знако́мити. Товаришка познайомила мене, і нас запросили до гурту (Леся Українка); – Оце й є мої друзі, – підвівшись...  Словник української мови у 20 томах
  5. познайомити — ПОЗНАЙО́МИТИ і розм., рідко ПОЗНАКО́МИТИ, млю, миш, мн. познайо́млять і познако́млять; перех. Док. до знайо́мити і знако́мити. Товаришка познайомила мене, і нас запросили до гурту (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
  6. познайомити — Познайомити, -млю, -миш гл. Познакомить.  Словник української мови Грінченка