Значення в інших словниках
-
позривати —
-аю, -аєш, док., перех. 1》 Зірвати зі стебла, з гілки і т. ін. листя, квітки, плоди тощо. 2》 Рвучко відокремити все чи багато чого-небудь, що прикріплене. || Рвучким рухом зняти, стягти з кого-, чого-небудь усе чи багато чогось. || перен., розм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
позривати —
ПОЗРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. що. Зірвати з стебла, з гілки і т. ін. листя, квітки, плоди тощо. [Сотник:] Як барвінок зацвіте... [Настуся:] То я й барвінок позриваю (Т.
Словник української мови у 20 томах
-
позривати —
ПОЗРИВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. 1. Зірвати з стебла, з гілки і т. ін. листя, квітки, плоди тощо. [Сотник:] Як барвінок зацвіте… [Настуся:] То я й барвінок позриваю (Шевч., II, 1953, 166); — Позривала туча-буря листячко зелене (У. Кравч., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
-
позривати —
Позрива́ти, -ва́ю, -єш гл. Сорвать (во множествѣ). Почала вона рвати на собі усе, що було, та подавати йому. Позривала й те усе. Чуб. II. 413.
Словник української мови Грінченка