позриваний — Орфографічний словник української мови

позриваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до позривати. || позривано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
позриваний — ПОЗРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позрива́ти. Геть-чисто вся ріка, скільки оком кинь, праворуч і ліворуч, рясніла бійцями. Вони пливли, простуючи вперед і вперед, туди, до смертоносних вогнів, на рибальських човнах, на плотах, на бочках... Словник української мови у 20 томах
позриваний — ПОЗРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позрива́ти. Геть-чисто вся ріка, скільки оком кинь, праворуч і ліворуч, рясніла бійцями. Словник української мови в 11 томах