позриваний

позри́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до позривати.

|| позривано, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. позриваний — позри́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. позриваний — ПОЗРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до позрива́ти. Геть-чисто вся ріка, скільки оком кинь, праворуч і ліворуч, рясніла бійцями. Вони пливли, простуючи вперед і вперед, туди, до смертоносних вогнів, на рибальських човнах, на плотах, на бочках...  Словник української мови у 20 томах
3. позриваний — ПОЗРИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позрива́ти. Геть-чисто вся ріка, скільки оком кинь, праворуч і ліворуч, рясніла бійцями.  Словник української мови в 11 томах