Орфографічний словник української мови

поймати

пойма́ти 1

дієслово доконаного виду

затопити; охопити; опанувати

розм.

пойма́ти 2

дієслово доконаного виду

взяти за жінку

арх.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поймати — (водою) заливати, затоплювати; (вогнем) охоплювати; (мрякою) оповивати, повивати, огортати, (млою) затягати, заволікати; (холодом) проймати; (- гнів) опановувати, оволодівати; (- тугу) налягати на серце, огортати серце чим.  Словник синонімів Караванського
  2. поймати — і розм. понімати, -аю, -аєш, недок., пойняти і розм. поняти, пойму, поймеш, док., перех. 1》 Покривати собою (про воду); заливати, затоплювати. || Поширюватися по всій поверхні, виступати на чомусь. 2》 Охоплювати кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поймати — ПОЙМА́ТИ і розм. ПОНІМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЙНЯ́ТИ і розм. ПОНЯ́ТИ, пойму́, пойме́ш, док., кого, що. 1. Покривати собою (про воду); заливати, затоплювати.  Словник української мови у 20 томах
  4. поймати — I. ЗАТО́ПЛЮВАТИ (покривати водою якийсь простір, поверхню чого-небудь — перев. під час повені, зливи), ЗАТОПЛЯ́ТИ, ЗАЛИВА́ТИ, НАВОДНЯ́ТИ, НАВО́ДНЮВАТИ, ПОЙМА́ТИ, ПОНІМА́ТИ розм., ПОТОПЛЯ́ТИ рідше; ПІДТО́ПЛЮВАТИ, ПІДТОПЛЯ́ТИ (знизу або частково). — Док.  Словник синонімів української мови
  5. поймати — ПОЙМА́ТИ і розм. ПОНІМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЙНЯ́ТИ і розм. ПОНЯ́ТИ, пойму́, пойме́ш, док., перех. 1. Покривати собою (про воду); заливати, затоплювати.  Словник української мови в 11 томах