поквитати — Орфографічний словник української мови

поквитати — -аю, -аєш, док., перех., рідко. 1》 Дати розписку про щось. 2》 перен. Звести рахунки з ким-небудь; зробити щось у відповідь на чиїсь дії, вчинки. Великий тлумачний словник сучасної мови
поквитати — ПОКВИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, рідко. 1. Дати розписку про щось. 2. Повністю розрахуватися. Тільки народ може поквитати наші борги. Йому й сплачуймо – він безсмертний! (Б. Антоненко-Давидович). 3. перен. Звести рахунки з ким-небудь; зробити щось у відповідь на чиїсь дії, вчинки. Словник української мови у 20 томах
поквитати — ПОКВИТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., рідко. 1. Дати розписку про щось. 2. перен. Звести рахунки з ким-небудь; зробити щось у відповідь на чиїсь дії, вчинки. Словник української мови в 11 томах