Орфографічний словник української мови

поклеїти

покле́їти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поклеїти — -ею, -еїш, док., перех. 1》 Склеїти все чи багато чого-небудь. 2》 розм. Наклеїти у багатьох місцях; розклеїти. 3》 Клеїти якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поклеїти — ПОКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., що. 1. Склеїти все або багато чого-небудь. Поклеїти всі конверти. 2. розм. Наклеїти у багатьох місцях; розклеїти. [Бабуся:] Учора вночі листки по селу хтось поклеїв (Яків Баш). 3. Клеїти якийсь час.  Словник української мови у 20 томах
  3. поклеїти — Ею, -єїш, док. Підчепити собі когось. Я поклеїв малолєтку, її я полюбив (Брати Гадюкіни).  Словник сучасного українського сленгу
  4. поклеїти — ПОКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., перех. 1. Склеїти все або багато чого-небудь. 2. розм. Наклеїти у багатьох місцях; розклеїти. [Бабуся:] Учора вночі листки по селу хтось поклеїв (Баш, П’єси, 1958, 24). 3. Клеїти якийсь час.  Словник української мови в 11 томах