Орфографічний словник української мови

поклигати

поклига́ти

дієслово доконаного виду

піти повільно

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. поклигати — -аю, -аєш, док., розм. Піти повільно, ходою стомленої, знесиленої людини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. поклигати — ПОКЛИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Піти повільно, ходою стомленої, знесиленої людини. Стоїть [парубок], як скам'янів, та побілів-побілів. І вже не скоро, дивлюсь, поклигав кудись, як неживий (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. поклигати — ПОКЛИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., розм. Піти повільно, ходою стомленої, знесиленої людини. Стоїть [парубок], як скам’янів, та побілів-побілів. І вже не скоро, дивлюсь, поклигав кудись, як неживий (Тесл., Вибр.  Словник української мови в 11 томах