поклеїти

Ею, -єїш, док. Підчепити собі когось. Я поклеїв малолєтку, її я полюбив (Брати Гадюкіни).

Значення в інших словниках

1. поклеїти — покле́їти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поклеїти — -ею, -еїш, док., перех. 1》 Склеїти все чи багато чого-небудь. 2》 розм. Наклеїти у багатьох місцях; розклеїти. 3》 Клеїти якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поклеїти — ПОКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., що. 1. Склеїти все або багато чого-небудь. Поклеїти всі конверти. 2. розм. Наклеїти у багатьох місцях; розклеїти. [Бабуся:] Учора вночі листки по селу хтось поклеїв (Яків Баш). 3. Клеїти якийсь час.  Словник української мови у 20 томах
4. поклеїти — ПОКЛЕ́ЇТИ, е́ю, е́їш, док., перех. 1. Склеїти все або багато чого-небудь. 2. розм. Наклеїти у багатьох місцях; розклеїти. [Бабуся:] Учора вночі листки по селу хтось поклеїв (Баш, П’єси, 1958, 24). 3. Клеїти якийсь час.  Словник української мови в 11 томах