Орфографічний словник української мови

покриваючий

покрива́ючий 1

дієприкметник

від: 'покрива́ти'

покрива́ючий 2

прикметник

верхній — про гірські породи тощо

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. покриваючий — ПОКРИВА́ЮЧИЙ, а, е. 1. рідко. Дієпр. акт. до покрива́ти. Ззаду отари йшов чорний чабан, високий, ще більший од непевного світла, немов міфічний бог, ляскав з пуги і кричав диким, грубим голосом, покриваючим усе: – Гар'я!.. Триш-триш!.. (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах
  2. покриваючий — ПОКРИВА́ЮЧИЙ, а, е. 1. рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до покрива́ти. Ззаду отари йшов чорний чабан, високий, ще більший од непевного світла, немов міфічний бог, ляскав з пуги і кричав диким, грубим голосом, покриваючим усе: — Гар’я!.. Триш-триш!.. (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах