покриваючий

ПОКРИВА́ЮЧИЙ, а, е.

1. рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до покрива́ти.

Ззаду отари йшов чорний чабан, високий, ще більший од непевного світла, немов міфічний бог, ляскав з пуги і кричав диким, грубим голосом, покриваючим усе: — Гар’я!.. Триш-триш!.. (Коцюб., II, 1955, 16).

2. у знач. прикм., геол. Який покриває щось; верхній.

Поставленим вимогам можуть відповідати тільки верстви, що можуть підняти або витиснути покриваючі і підстелюючі породи (Курс заг. геол., 1947, 201).

Значення в інших словниках

1. покриваючий — покрива́ючий 1 дієприкметник від: 'покрива́ти' покрива́ючий 2 прикметник верхній — про гірські породи тощо  Орфографічний словник української мови
2. покриваючий — ПОКРИВА́ЮЧИЙ, а, е. 1. рідко. Дієпр. акт. до покрива́ти. Ззаду отари йшов чорний чабан, високий, ще більший од непевного світла, немов міфічний бог, ляскав з пуги і кричав диким, грубим голосом, покриваючим усе: – Гар'я!.. Триш-триш!.. (М. Коцюбинський).  Словник української мови у 20 томах