Словник української мови в 11 томах

покриватися

ПОКРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОКРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док.

1. Накривати, закривати себе чимм-небудь зверху; вкриватися.

Мерщій стрибнула [Христя] на ліжко, покрившись коцем з головою (Мирний, III, 1954, 302);

*Образно. Золотим покрившися убранням, притишені, замислені стоять [ліси] перед швидким зимовим завмиранням (Гонч., Вибр., 1959, 266);

// Надівати щось собі на голову, покривати чим-небудь свою голову.

І коса світиться (нічим покритись) (Номис, 1864, № 1529);

Настя, як спала, так і схопилася, тілько покрилася платком та так і прибігла (Мирний, IV, 1955, 60).

◊ Покри́тися земле́ю — умерти.

Легше, мої любі, покриться землею, Ніж бач[ить], як другий, багатий, старий, Цілує за гроші, вінчається з нею… (Шевч., І, 1963, 154).

2. Устелятися, вкриватися чим-небудь.

Він з тріском розчинив протрухлі двері і, покриваючись шашільним пилком, витурив Матвія (Стельмах, І, 1962, 86);

Серед просторого двору глухо, пусто.., все снігом покрилось (Мирний, IV, 1955, 46);

За багато літ стеля й стіни покрилися сажею, в хаті було непривітно (Чорн., Виз-вол. земля,1959, 8);

Низинні торфові болота покрились товстим шаром мулу, який місцями в заплаві багатьох річок досягає товщини 2-7 метрів (Хлібороб Укр., 8, 1968, 14);

// Усіватися, густо вкриватися чим-небудь на поверхні; заповнюватися чим-небудь (про певний простір).

Небо покривалось зорями (Фр., VI, 1951, 57);

З улоговини тягло теплим вологим відпаром, і холодні трави.. стали покриватися щедрою росою і різкіше запахли (Тют., Вир, 1964, 289);

— Порозтають тії білії сніги, Покриються травицею всі луги (Гл., Вибр., 1951, 52);

Україна покрилась широко розгалуженою сіткою високовольтних ліній електропередачі, що дало змогу організувати централізоване електропостачання на значній території республіки (Роб. газ., 16.Х 1965, 1);

// Вкриватися чим-небудь, що проступило на поверхню обличчя, тіла і т. ін.

Тоді знесилені руки і ноги покривались краплями поту і до сорочки липли, а баба лежала, як нежива (Коцюб., II, 1955, 273);

Не краскою сорому, а бліднотою немочі та страждання покрилося її молоде свіже лице (Мирний, III, 1954, 313);

Ось вожак [вовк] щось зачув. Ніздрі його затріпотіли і покрилися слизотою (Тют., Вир, 1964, 506).

3. Затягуватися, огортатися, охоплюватися чим-небудь.

На гори сходить вечір ніжнокрилий, туманяться далекі вітряки, і синню покриваються могили (Сос., II, 1958, 326);

Не швидко він випустив цілий оберемок диму і, наче хмарою, покрився ним (Мирний, III, 1954, 247);

Туманом покрилося небо важким (Фр.,ХІІІ, 1954, 173);

*Образно. Розум в голові покривсь чудним туманом… (Гл., Вибр., 1957, 195);

Не зітхнув Пилипко, не струснувся!.. Все в йому й кругом його затихло, покрилося темним холодним спокоєм… (Мирний, IV, 1955, 304).

◊ Покрива́тися (покри́тися) сла́вою — ставати прославленим, знаменитим.

— Невмирущою славою покривалися герої, віддаючи життя за Вітчизну, в ім’я присяги й громадської гідності (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 160);

Покрива́тися (покри́тися) со́ромом (ганьбо́ю і т. ін.) — ставати осоромленим, збезчещеним.

4. Оплачуватися, відшкодовуватися чим-небудь.

Карбованець можна затратити в різних господарствах і навіть в різних галузях одного колгоспу з різною ефективністю. В одних він затрачується розумніше,.. а в інших він ледве покривається в кінці виробничого циклу (Ком. Укр., 5, 1960, 62).

5. Заглушатися чим-небудь, що переважає своєю силою (про звуки, голоси, запахи і т. ін.).

Раптом все покривається протяглим сумним вовчим виттям, що розлягається все дужче, дужче і враз обривається (Л. Укр., III, 1952, 249);

Дарчин крик покрився голосом Юзі, що впала додолу (Л. Укр., III, 1952, 635).

6. тільки док., діал. Приховати якісь справи, обставини, почуття; затаїтися.

[Кнуриха:] У нас часом як не покриєшся з чим — то виплетуть на тебе таке… (Мирний, V, 1955, 67).

7. тільки док., діал. Зникнути, щезнути.

Смуткувала я дуже сама. Катря покрилась десь, — пішла я собі до Марусі (Вовчок, І, 1955, 194).

8. тільки недок. Пас. до покрива́ти 1, 2, 6-8, 11.

Частина.. маток покривається кнурами великої білої породи (Соц. твар., 1, 1956, 39).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. покриватися — покрива́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. покриватися — [покриеватиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а  Орфоепічний словник української мови
  3. покриватися — -аюся, -аєшся, недок., покритися, -июся, -иєшся, док. 1》 Накривати, закривати себе чим-небудь зверху; вкриватися. || Надівати щось собі на голову, покривати чим-небудь свою голову. 2》 Устелятися, вкриватися чим-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. покриватися — ПОКРИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОКРИ́ТИСЯ, и́юся, и́єшся, док. 1. Накривати, закривати себе чим-небудь зверху; вкриватися. Мерщій стрибнула [Христя] на ліжко, покрившись коцем з головою (Панас Мирний); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  5. покриватися — ОПОВИВА́ТИСЯ (з усіх боків вкриватися димом, туманом, хмарами, пилом і т. ін.), ОГОРТА́ТИСЯ (ОБГОРТА́ТИСЯ), ОБВОЛІКА́ТИСЯ, ЗАВОЛІКА́ТИСЯ, ЗАТЯГА́ТИСЯ, ЗАТЯ́ГУВАТИСЯ, ПОВИВА́ТИСЯ, ОБВИВА́ТИСЯ, ВКРИВА́ТИСЯ (УКРИВА́ТИСЯ), ПОКРИВА́ТИСЯ, ЗАСТИЛА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови