покриваючий
ПОКРИВА́ЮЧИЙ, а, е.
1. рідко. Дієпр. акт. до покрива́ти.
Ззаду отари йшов чорний чабан, високий, ще більший од непевного світла, немов міфічний бог, ляскав з пуги і кричав диким, грубим голосом, покриваючим усе: – Гар'я!.. Триш-триш!.. (М. Коцюбинський).
2. у знач. прикм., геол. Який покриває щось; верхній.
Поставленим вимогам можуть відповідати тільки верстви, що можуть підняти або витиснути покриваючі і підстелюючі породи (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)