Орфографічний словник української мови

покривіти

покриві́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. покривіти — -ію, -ієш, док., розм. Стати кривим, покалічитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покривіти — ПОКРИВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати кривим; покалічитися. Мало хіба згорбатіло, покривіло та посліпло тих дітей по панських кухнях? (Л. Яновська).  Словник української мови у 20 томах
  3. покривіти — ПОКРИВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати кривим; покалічитися. Мало хіба згорбатіло, покривіло та посліпло тих дітей по панських кухнях? (Л. Янов., І, 1959, 284).  Словник української мови в 11 томах