Словник української мови у 20 томах

покривіти

ПОКРИВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.

Стати кривим; покалічитися.

Мало хіба згорбатіло, покривіло та посліпло тих дітей по панських кухнях? (Л. Яновська).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. покривіти — покриві́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. покривіти — -ію, -ієш, док., розм. Стати кривим, покалічитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. покривіти — ПОКРИВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати кривим; покалічитися. Мало хіба згорбатіло, покривіло та посліпло тих дітей по панських кухнях? (Л. Янов., І, 1959, 284).  Словник української мови в 11 томах