покривіти

покриві́ти

-ію, -ієш, док., розм.

Стати кривим, покалічитися.

Значення в інших словниках

1. покривіти — покриві́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. покривіти — ПОКРИВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати кривим; покалічитися. Мало хіба згорбатіло, покривіло та посліпло тих дітей по панських кухнях? (Л. Яновська).  Словник української мови у 20 томах
3. покривіти — ПОКРИВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати кривим; покалічитися. Мало хіба згорбатіло, покривіло та посліпло тих дітей по панських кухнях? (Л. Янов., І, 1959, 284).  Словник української мови в 11 томах