Орфографічний словник української мови

покрівельник

покріве́льник

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. покрівельник — -а, ч. Робітник, який криє покрівлі (у 1 знач.); фахівець із цієї справи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. покрівельник — ПОКРІВЕ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який криє покрівлі (у 1 знач.); фахівець з цієї справи. Я починаю згадувати, що бачив колись у дитинстві, як у нас покрівельники крили соломою хату (Ю.  Словник української мови у 20 томах
  3. покрівельник — ПОКРІВЕ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який криє покрівлі (у 1 знач.); фахівець з цієї справи. Я починаю згадувати, що бачив колись у дитинстві, як у нас покрівельники крили соломою хату (Збан.  Словник української мови в 11 томах