покрівельник

ПОКРІВЕ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який криє покрівлі (у 1 знач.); фахівець з цієї справи.

Я починаю згадувати, що бачив колись у дитинстві, як у нас покрівельники крили соломою хату (Збан., Єдина, 1959, 343);

Численну групу ремісників, що складалася з ряду самостійних ремісничих професій, становили самі будівельники. Сюди належали архітектори, каменярі, покрівельники, які покривали будівлі свинцевими або мідними листами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 431).

Значення в інших словниках

1. покрівельник — покріве́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. покрівельник — -а, ч. Робітник, який криє покрівлі (у 1 знач.); фахівець із цієї справи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. покрівельник — ПОКРІВЕ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який криє покрівлі (у 1 знач.); фахівець з цієї справи. Я починаю згадувати, що бачив колись у дитинстві, як у нас покрівельники крили соломою хату (Ю.  Словник української мови у 20 томах