покрівельник

покріве́льник

-а, ч.

Робітник, який криє покрівлі (у 1 знач.); фахівець із цієї справи.

Значення в інших словниках

1. покрівельник — покріве́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. покрівельник — ПОКРІВЕ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який криє покрівлі (у 1 знач.); фахівець з цієї справи. Я починаю згадувати, що бачив колись у дитинстві, як у нас покрівельники крили соломою хату (Ю.  Словник української мови у 20 томах
3. покрівельник — ПОКРІВЕ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який криє покрівлі (у 1 знач.); фахівець з цієї справи. Я починаю згадувати, що бачив колись у дитинстві, як у нас покрівельники крили соломою хату (Збан.  Словник української мови в 11 томах