покутниця —
жін. до покутник
Словник церковно-обрядової термінології
покутниця —
-і. Жін. до покутник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
покутниця —
ПОКУ́ТНИЦЯ, і, ж., іст. Жін. до поку́тник. Підняла похилену голову, і зіниці блиснули вогнем. Перед отцем Григорієм стояла не смирна покутниця, а горда володарка (Б. Лепкий).
Словник української мови у 20 томах
покутниця —
ПОКУ́ТНИЦЯ, і, ж., дорев. Жін. до поку́тник.
Словник української мови в 11 томах
покутниця —
Покутниця, -ці ж. Кающаяся, отбывающая покаяніе, эпитемію. К. МБ. XI. 157. Иди до тої Покутниці, шо щиро покутуї, Богу сі молит. Гн. II. 98.
Словник української мови Грінченка