полковничиха

полко́вничиха

іменник жіночого роду, істота

розм.

Значення в інших словниках

1. полковничиха — -и, ж., розм. Те саме, що полковниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полковничиха — ПОЛКО́ВНИЧИХА, и, ж., розм. Те саме, що полко́вниця. Одна відставна стара полковничиха кинулась на пишного архідиякона і в екстазі поцілувала його в плече (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
3. полковничиха — ПОЛКО́ВНИЧИХА, и, ж., розм. Те саме, що полко́вниця. Одна відставна стара полковничиха кинулась на пишного архідиякона і в екстазі поцілувала його в плече (Довж., І, 1958, 43).  Словник української мови в 11 томах