полковничиха

полко́вничиха

-и, ж., розм.

Те саме, що полковниця.

Значення в інших словниках

1. полковничиха — полко́вничиха іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. полковничиха — ПОЛКО́ВНИЧИХА, и, ж., розм. Те саме, що полко́вниця. Одна відставна стара полковничиха кинулась на пишного архідиякона і в екстазі поцілувала його в плече (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах
3. полковничиха — ПОЛКО́ВНИЧИХА, и, ж., розм. Те саме, що полко́вниця. Одна відставна стара полковничиха кинулась на пишного архідиякона і в екстазі поцілувала його в плече (Довж., І, 1958, 43).  Словник української мови в 11 томах