Великий тлумачний словник сучасної мови

полковниця

полко́вниця

-і, ж., розм.

Дружина полковника.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. полковниця — полко́вниця іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
  2. полковниця — ПОЛКО́ВНИЦЯ, і, ж., розм. Дружина полковника. [Варка:] Тислася наумисне туди, аж де пані стоять: посесорша, полковниця, попівни (М. Кропивницький); [Сусляєв(здивований):] Я думав, що ви...  Словник української мови у 20 томах
  3. полковниця — ПОЛКО́ВНИЦЯ, і, ж., розм. Дружина полковника. [Варка:] Тислася наумисне туди, аж де пані стоять: посесорша, полковниця, попівни (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
  4. полковниця — Полко́вниця, -ці ж. Полковница. Шевч. 296. Молодая полковниця полковника просить. Грин. III. 417.  Словник української мови Грінченка