полонізований — Орфографічний словник української мови

полонізований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до полонізувати. 2》 у знач. прикм. Який полонізувався. Великий тлумачний словник сучасної мови
полонізований — ПОЛОНІЗО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до полонізува́ти. 2. у знач. прикм. Який полонізувався. Організація [“Руський собор”] складалася з полонофільської частини української буржуазної інтелігенції і полонізованих потомків українських магнатів (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
полонізований — ПОЛОНІЗО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до полонізува́ти. 2. у знач. прикм. Який полонізувався. Організація [«Руський собор»] складалася з полонофільської частини української буржуазної інтелігенції і полонізованих потомків українських магнатів (Іст. УРСР, І, 1953, 438). Словник української мови в 11 томах