полонізований

ПОЛОНІЗО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до полонізува́ти.

2. у знач. прикм. Який полонізувався.

Організація [«Руський собор»] складалася з полонофільської частини української буржуазної інтелігенції і полонізованих потомків українських магнатів (Іст. УРСР, І, 1953, 438).

Значення в інших словниках

1. полонізований — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до полонізувати. 2》 у знач. прикм. Який полонізувався.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полонізований — полонізо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. полонізований — ПОЛОНІЗО́ВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до полонізува́ти. 2. у знач. прикм. Який полонізувався. Організація [“Руський собор”] складалася з полонофільської частини української буржуазної інтелігенції і полонізованих потомків українських магнатів (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах