полонізований
ПОЛОНІЗО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до полонізува́ти.
2. у знач. прикм. Який полонізувався.
Організація [“Руський собор”] складалася з полонофільської частини української буржуазної інтелігенції і полонізованих потомків українських магнатів (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)