полонізм

ПОЛОНІ́ЗМ, у, ч., лінгв.

Слово або мовний зворот, запозичені з польської мови.

Домінуючою у давньому українському письменстві була так звана книжна мова, що являла собою суміш старослов'янських елементів, лексем і морфем української народної мови, полонізмів, латинізмів тощо (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. полонізм — -у, ч., лінгв. Слово або мовний зворот, запозичені з польської мови.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полонізм — полоні́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. полонізм — ПОЛОНІ́ЗМ, у, ч., лінгв. Слово або мовний зворот, запозичені з польської мови. Домінуючою у давньому українському письменстві була так звана книжна мова, що являла собою суміш старослов’янських елементів, лексем і морфем української народної мови...  Словник української мови в 11 томах