получчати

полу́ччати

дієслово доконаного виду

поліпшати; покращати; погарнішати

розм., рідко

Значення в інших словниках

1. получчати — -аю, -аєш, док., розм., рідко. 1》 Стати кращим, поліпшати. || безос. Змінитися на краще, покращати (про стан здоров'я). 2》 Погарнішати, покрасивішати (про зовнішній вигляд).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. получчати — Кращати, покращати, скрашуватися, скращитися, поскращатися, поскращуватися, поліпшуватися, поліпшитися, уліпшуватися, уліпшитися, повліпшуватися, гарнішати, згарнішувати, згарнішати, позгарнішувати, погарнішувати, погарнішати  Словник чужослів Павло Штепа
3. получчати — ПОЛУ́ЧЧАТИ, аю, аєш, док., розм., рідко. 1. Стати кращим, поліпшати. І наші козачі Дурні голови за правду, За віру Христову, Упивались і чужої, І своєї крові!.. А получчали?.. ба де то! Ще гіршими стали, Без ножа і автодафе Людей закували Та й мордують...  Словник української мови у 20 томах
4. получчати — ПОЛІ́ПШИТИСЯ (стати кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОЛІ́ПШАТИ, ПОКРА́ЩАТИ, ПОЛУ́ЧЧАТИ розм.; УДОСКОНА́ЛИТИСЯ (ВДОСКОНА́ЛИТИСЯ), ПОПРА́ВИТИСЯ, ВИ́ПРАВИТИСЯ рідше (про справу, становище, яке склалося, і т. ін.  Словник синонімів української мови
5. получчати — Полу́ччати, -ччаю, -ччаєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. получчати — ПОЛУ́ЧЧАТИ, аю, аєш, док., розм., рідко, 1. Стати кращим, поліпшати; // безос. Змінитися на краще, покращати (про стан здоров’я).- Та їй [Марусі], здається, трохи получчало: буде здорова! (Вовчок, І, 1955, 235).  Словник української мови в 11 томах
7. получчати — Получчати, -чаю, -єш гл. Улучшиться, сдѣлаться лучше. Упивались і чужої, і своєї крови, а получчали? Шевч. 409.  Словник української мови Грінченка