Значення в інших словниках
-
полюбити —
[пол'убитие] -бл'у, поул'убиеш, поул'убл'ат'; нак. -би, -б'іт'
Орфоепічний словник української мови
-
полюбити —
-люблю, -любиш; мн. полюблять; док., перех. 1》 Відчути глибоку відданість, прив'язаність до кого-, чого-небудь, визнаючи значення, гідність і т. ін. когось, чогось.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
полюбити —
ПОЛЮБИ́ТИ, люблю́, лю́биш; мн. полю́блять; док., кого, що. 1. Відчути глибоку відданість, прив'язаність до кого-, чого-небудь, визнаючи значення, гідність і т. ін. когось, чогось.
Словник української мови у 20 томах
-
полюбити —
ЗАКОХА́ТИСЯ в кого і без додатка (пройнятися почуттям кохання, пристрастю до кого-небудь), УЛЮБИ́ТИСЯ (ВЛЮБИ́ТИСЯ) розм., ЗАЛЮБИ́ТИСЯ розм., ВКЛЕПА́ТИСЯ (УКЛЕПА́ТИСЯ) фам., РОЗКОХА́ТИСЯ заст., ПРИЛЮБИ́ТИСЯ діал.
Словник синонімів української мови
-
полюбити —
ПОЛЮБИ́ТИ, люблю́, лю́биш; мн. полю́блять; док., перех. 1. Відчути глибоку відданість, прив’язаність до кого-, чого-небудь, визнаючи значення, гідність і т. ін. когось, чогось.
Словник української мови в 11 томах
-
полюбити —
Полюби́ти, -блю́, -биш гл. Полюбить. Полюбила пройдисвіта. Мет. 85. Будь для того, мати, добра, що я полюбила. Мет. 73.
Словник української мови Грінченка