полірування

полірува́ння

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. полірування — -я, с. Дія за знач. полірувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. полірування — ПОЛІРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. полірува́ти. Особливо гарного вигляду набуває деревина після лакування і полірування, що надає поверхні виробів майже дзеркального блиску (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. полірування — Полірува́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. полірування — ПОЛІРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. полірува́ти. Особливо гарного вигляду набуває деревина після лакування і полірування, що надає поверхні виробів майже дзеркального блиску (Стол.-буд. справа, 1957, 20).  Словник української мови в 11 томах