Великий тлумачний словник сучасної мови

полірування

полірува́ння

-я, с.

Дія за знач. полірувати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. полірування — полірува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. полірування — ПОЛІРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. полірува́ти. Особливо гарного вигляду набуває деревина після лакування і полірування, що надає поверхні виробів майже дзеркального блиску (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. полірування — Полірува́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. полірування — ПОЛІРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. полірува́ти. Особливо гарного вигляду набуває деревина після лакування і полірування, що надає поверхні виробів майже дзеркального блиску (Стол.-буд. справа, 1957, 20).  Словник української мови в 11 томах