Значення в інших словниках
-
поліфонія —
-ї, ж. 1》 муз. Багатоголосся в музиці, засноване на одночасному сполученні й розвитку ряду рівноправних мелодій. 2》 перен. Різноманіття гармонічно взаємопов'язаних явищ.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
поліфонія —
(від гр. poly — багато і phone — звук) — 1. Вид багатоголосся, у якому окремі мелодії або групи мелодій мають самостійне значення і самостійний інтонаційно — ритмічний розвиток...
Словник-довідник музичних термінів
-
поліфонія —
ПОЛІФОНІ́Я, ї, ж. Багатоголосся в музиці, засноване на одночасному сполученні й розвитку ряду рівноправних мелодій. Г. Верьовка складає свої пісні в дусі народної підголоскової поліфонії (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
поліфонія —
поліфоні́я (від грец. πολυφωνία – багатозвучність) багатоголосся, засноване на одночасному сполученні й розвитку ряду рівноправних мелодій (мелодійних голосів); один з найважливіших виражальних засобів музичного мистецтва.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
поліфонія —
У музиці — вид фактури, який полягає в одночасному виконанні кількох самостійних мелодичних ліній (голосів); протилежна до гомофонії.
Універсальний словник-енциклопедія
-
поліфонія —
ПОЛІФОНІ́Я муз., БАГАТОГОЛО́ССЯ.
Словник синонімів української мови
-
поліфонія —
Поліфо́нія, -нії, -нією
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
поліфонія —
ПОЛІФОНІ́Я, ї, ж. Багатоголосся в музиці, засноване на одночасному сполученні й розвитку ряду рівноправних мелодій. Г. Верьовка складає свої пісні в дусі народної підголоскової поліфонії (Мист.
Словник української мови в 11 томах