поліфонія

поліфоні́я

-ї, ж.

1》 муз. Багатоголосся в музиці, засноване на одночасному сполученні й розвитку ряду рівноправних мелодій.

2》 перен. Різноманіття гармонічно взаємопов'язаних явищ.

Значення в інших словниках

1. поліфонія — (від гр. poly — багато і phone — звук) — 1. Вид багатоголосся, у якому окремі мелодії або групи мелодій мають самостійне значення і самостійний інтонаційно — ритмічний розвиток...  Словник-довідник музичних термінів
2. поліфонія — поліфоні́я іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. поліфонія — ПОЛІФОНІ́Я, ї, ж. Багатоголосся в музиці, засноване на одночасному сполученні й розвитку ряду рівноправних мелодій. Г. Верьовка складає свої пісні в дусі народної підголоскової поліфонії (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. поліфонія — поліфоні́я (від грец. πολυφωνία – багатозвучність) багатоголосся, засноване на одночасному сполученні й розвитку ряду рівноправних мелодій (мелодійних голосів); один з найважливіших виражальних засобів музичного мистецтва.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. поліфонія — У музиці — вид фактури, який полягає в одночасному виконанні кількох самостійних мелодичних ліній (голосів); протилежна до гомофонії.  Універсальний словник-енциклопедія
6. поліфонія — ПОЛІФОНІ́Я муз., БАГАТОГОЛО́ССЯ.  Словник синонімів української мови
7. поліфонія — Поліфо́нія, -нії, -нією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. поліфонія — ПОЛІФОНІ́Я, ї, ж. Багатоголосся в музиці, засноване на одночасному сполученні й розвитку ряду рівноправних мелодій. Г. Верьовка складає свої пісні в дусі народної підголоскової поліфонії (Мист.  Словник української мови в 11 томах