Орфографічний словник української мови

померхнути

поме́рхнути

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. померхнути — і померхти, -хне, док. 1》 Утратити яскравість, блиск (про джерело світла); потьмяніти. || Утратити блиск, свіжість; поблякнути. || Стати сумним, похмурим. 2》 перен. Стати невиразним, неясним, нечітким. 3》 перен. Утратити значення, важливість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. померхнути — ПОМЕ́РХНУТИ і ПОМЕ́РХТИ, хну, хнеш, док. 1. Утратити яскравість, блиск (про джерело світла); потьмяніти. Схід спалахнув. І померхнули зорі останні (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. померхнути — СЛА́БНУТИ (про почуття, переживання, пристрасті і т. ін. — ставати слабшим, втрачати силу), СЛА́БШАТИ, СЛАБІТИ, СЛАБІ́ШАТИ, ТАМУВА́ТИСЯ, УГАМО́ВУВАТИСЯ (ВГАМО́ВУВАТИСЯ), УТИ́ШУВАТИСЯ (ВТИ́ШУВАТИСЯ), УТИША́ТИСЯ (ВТИША́ТИСЯ)...  Словник синонімів української мови
  4. померхнути — ПОМЕ́РХНУТИ і ПОМЕ́РХТИ, хну, хнеш, док. 1. Утратити яскравість, блиск (про джерело світла); потьмяніти. Схід спалахнув. І померхнули зорі останні (Дор., Серед степу.., 1952, 18); // Утратити блиск, свіжість; поблякнути.  Словник української мови в 11 томах